07.05.2024
21:30
Стародубська республіка
Меню сайта |
Категории каталога | |
|
Форма входа |
Поиск |
|
Друзья сайта |
Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
Наш опрос |
Главная » Статьи » Мои статьи |
ЧАСТИНА ДРУГА. ІСТОРІЯ СТАРОДУБЩИНИ. ПРАДАВНІ ЧАСИ. І. Перші люди на теренах краю. «Палеолітична Мекка». Мамонтові кладовища. Юдинівська стоянка. Сучасні негаразди. Стародубщина є одним з тих унікальних регіонів, в яких практично без хронологічних розривів просліджується вся історія становлення людства. Археологічні пам'ятники краю розповідають про прибуття сюди неандертальців, більше як 120 тисяч років назад, про поступову зміну їх кроманьйонським населенням, про засвоєння в якості головної сировини кременю, кістки, бронзи та заліза. Недаремно археологи вважають Стародубщину "палеолітичною Меккою". На теренах краю знайдена величезна кількість слідів перебування людей камінного віку, так званих «мамонтових кладовищ», які свідчать про те, що вже в епоху мамонтів тут жили люди, які полювали на цих тварин, та мали досить розвинену матеріальну та духовну культуру. У яру поблизу села Нові Бобовичі Новозибківського району у 30-40-ві роки 20 ст. в донних відкладеннях великого древнього яру, що виходить до річки Іпуті, було виявлено скупчення залишків майже двох десятків особин мамонтів. Серед кісток знайдений кременевий різець, що свідчить про відвідини і використання мамонтового "кладовища" палеолітичною людиною. Це перше крупне природне скупчення останків мамонта, досліджене ученими в Східній Європі. У 1988 році ще більше "кладовище" мамонтів було виявлено поблизу міста Сівська, після чого за Стародубщиною остаточно закріпилася слава "мамонтового краю". Недалеко від Нових Бобовичів в перемитій морені знайдені і окремі кременеві знаряддя ранньопалеолітичної епохи, що свідчить про те, що люди мешкали тут з глибокої старовини. У 1988 році під час робіт на піщаному кар'єрі (околиця м. Сівська) екскаваторники звернули увагу на величезні кістки. Запрошені тоді співробітники Брянського краєзнавчого музею не надали значення знахідці, проте вона викликала жвавий інтерес у співробітника Палеонтологічного Інституту Є. М. Мащенка. З 1989 по 1992 рр. тривали розкопки під його керівництвом, в ході яких було досліджено унікальне скупчення останків майже 40 мамонтів, - найбільше мамонтове "кладовище" у Європі. Особливо цікаве те, що в цьому природному похованні мамонтового стада, що потонуло під час повені і занесеного течією в древнє озеро, виявлені декілька єдиних в світі повних скелетів мамонтят різного віку. Скелети ці експонуватимуться в залі Палеонтологічного музею в Москві, Брянський музей, ймовірно, отримає їх точні копії. Перші сліди перебування людини на землях Унецького району також відносяться до періоду кам'яного віку, найтривалішого в історії людства, що підтверджують знахідки верхнього палеоліту, виявлені в Унечі, в районі нового озера. Це творіння рук древньої людини — кременеві нуклеуси, примітивні знаряддя праці (різці, скребачки, ножеподібні пластини). Там же знайдені зуб, хребець, фрагмент бивня мамонта — якнайдавнішого мешканця цих місць. Але найбільш цікавою та величезною пам’яткою епохи палеоліту на Стародубщині є так звана Юдинівська стоянка у Погарському районі. У 1934 році один з жителів села Юдинова узявся копати льох. Поглибившись метрів на два, він вивернув величезні кістки. Місцевий учитель історії подивився на знахідку і обімлів: адже це були останки мамонтів! Звідки вони тут? Нотатку про знайдений історичний скелет він послав до газети "Правда". Її прочитав співробітник Мінського інституту археології Костянтин Полікарпович та й вирішив приїхати на Стародубщину. Приїхав, подивився на льох, на кістки, що вивернули, і заклав декілька розвідувальних шурфів. Вже тоді Полікарпович зрозумів, що це не просто скелети або древнє звалище: кістки були викладені в якомусь особливому порядку руками людини. Про древню стоянку забули на 13 років. Не угамовувався лише вчитель Юдинівської школи Леонід Іванович Гришин: як можна покинути унікальну стоянку? У 1980 році він відправив лист до Академії наук, а потім в Ленінградський інститут археології, співробітники якого під керівництвом доктора історичних наук Зої Абрамової продовжили розкопки. Через два роки роботи викопали з-під землі споруду, у підмурках якої були величезні черепи мамонтів. 2003 року Брянська обласна адміністрація пообіцяла на реконструкцію палеолітичної стоянки 300 тисяч рублів. Поки ні копійки не дали. Зі всіх технічних засобів в Гришина лише допотопна друкарська машинка, яку він сам паяв і лагодив. Соромно, говорить, перед людьми. Дадуть лазерний диск, а мені подивитись нема на чому. Того ж, 2003 року, в Юдинове знову приїжджали учені з Франції, США, Німеччини. Француз пожертвував 25 євро. Спочатку хотіли їх у вітрину покласти як експонат, але потім поміняли і використали гроші на канцелярію. Телефону на розкопі немає, трикілометрову відстань від краєзнавчого музею до стоянки пращурів долають на велосипедах. Голова сільської адміністрації зглянувся і дав на лагодження даху 18 тисяч. Гришин запросив охоронця Михайла Черненка і ще двох співробітників: "Зможемо без риштувань впоратися?" Чоловіки обв'язалися вірьовками і потягнули важенні швелери вгору. Так і зробили весь ремонт. Боялися, що пошкодять кістки мамонта, але нічого вниз не впало. Розвідка показала, що під сучасним селом Юдиновим знаходиться величезне палеолітичне селище площею 3 гектари. Сьогодні воно досліджено хіба що на соту частину. Поки підземний світ навіть важко уявити, але він нагадує про себе кожне літо. Дітвора, що купається в річці Судості раз у раз витягує на берег кістки і бивні мамонтів. І жодного разу тут не працювали аквалангісти! Хоча юдинівська земля таїть у собі дивний світ, який на десять тисяч років древніше за єгипетські піраміди, - останні значні розкопки завершилися тут у 1987 році. (за статтею Олександра Федосова у московській газеті «Труд»). 31. Кістки мамонтів з Юдинівської стоянки. | |
Категория: Мои статьи | Добавил: Вірний (27.02.2010) | |
Просмотров: 858 | Рейтинг: 0.0/0 | |
Всего комментариев: 0 | |