Стародубська республіка

Антарктида: до золота Третього Рейху!

Такої божевільної історії у нас ще не було! Хоча за десять років у музейній журналістиці, куди  тільки не потрапляли! Ми вже давно не шукаємо пригод – вони самі знаходять нас. Видумати такий сюжет – неможливо. Події відбуваються щодня у реальному часі. І якщо мої читачі, зручно вмостившись перед компом, сприймають ці статті як щось пригодницько-фантастичне, то мені доводиться це все проходити. Енергетика тут надпотужна. У непідготованих людей натурально «рве дах». Нас поки рятує досвід, легкий професійний цинізм та гумор. Без гумора міжнародних розслідувань краще не починати! Бо теми аж занадто серйозні…

Одного разу доторкнувшись до таємниць Другої світової війни, зачепивши тему Аненербе, навіть не зрозуміли, як глибоко проникнемо у всю ту містику. Інформації обмаль. А от чуток, легенд, казок… Зрозуміти, де правда, де вимисел дуже важко. Доводиться йти навпомацки, спираючись лише на доконані факти. А факти дуже промовисті.

До редакції журналу «Музеї України» зателефонував дивний чоловік, який розповів про шифровку, знайдену ним у ножнах кортика офіцера Люфтваффе, який він придбав у сина загиблого на пароплаві «Адмірал Нахімов» генерала, начальника Одеського управління КДБ О.Крикунова. Чоловік стверджував, що йому вдалося розшифрувати код. Отримав координати в Антарктиді – Земля королеви Мод. Ми маємо фотографію ножен і шифровку. Є експертні висновки поважних наукових установ. В інтернеті прочитали чимало матеріалів про дослідження Антарктиди гітлерівцями, створення там військових баз. Зацікавилися і загадковим зникненням кількох десятків субмарин з «Конвою фюрера» після 1945 року. Є дуже таємнича американська військова експедиція 1947 року до Антарктиди, яку, начебто, розгромили нацистські літаючі диски, що вистрибували з води… Існує версія, що саме до Антарктиди було переправлено золото та інші цінності Третього Рейху. Можливо, певний час там перебував і Гітлер…

Після двох моїх резонансних публікацій, і без того крутий сюжет, ще більше закрутився.

Виникла одна велика україно-європейська корпорація, яку явно очолюють романтики. Вони загорілися бажанням організувати і профінансувати дослідницьку експедицію на Землю королеви Мод! Мене, як я зрозумів, теж зараховано до списків. Пропонують зустрітися, підписати угоду про пошуки і укласти договір з поважною страховою компанією. Деталі поки невідомі. Отож, дуже може бути, що це остання несанкціонована публікація про цю напівфантастику…

План простий – дістатися Чилі чи Аргентини. Закупити там все необхідне. Зафрахтувати відповідне судно і рушити на пошуки. В принципі, ризик невеликий. Пригода обіцяє бути розкішною – такий шанс випадає раз в житті. Якщо вдасться знайти базу – всі витрати компенсуються.

Переді мною постав досить складний вибір. Я вирішив вирішити цю містичну дилему весело. З допомогою тієї-таки містики. Просто зателефонував старим друзям – офіційним біоенергетикам журналу, генералам козацтва Валерію Пильнику і Юрію Курилеху. З посмішкою розповів їм деталі нової авантюри. Попросив глянути.

Як не дивно, біоенергетики поставилися до цієї історії дуже серйозно. Підтвердили справжність шифровки і координати. Впевнені, що у тій точці під льодом є великі пустоти. Побачили велику небезпеку – як я зрозумів, на вході поставлені міни і якісь хитромудрі пастки.

Та найбільшу сенсацію генерали розгледіли вже в кінці сеансу – у тому антарктичному підземеллі живуть і напружено працюють люди! Більше 1000 осіб! І вони категорично не хочуть, аби про їх існування хтось дізнався, тим більше,  відвідав.

Цікаво, що ці висновки біоенергетики зробили індивідуально, не контактуючи один з одним!

Зрозуміло, все це суб’єктивно і не науково. Вірніше, науково-фантастично. Але, дуже може бути, скоро, до Антарктиди відправиться група людей, в якій може опинитися і автор цих рядків. Перспектива підірватися на міні чи гіпотетичний шанс бути розстріляним натуральними нацистами чомусь дуже не радує…

Я спробував розмірковувати логічно. Якщо ми знайдемо сліди бази і там є щось цінне – німці подбали про несанкціоноване вторгнення. Скоріш за все поставили міни. От чи спрацюють вони після 65 років на морозі? Небезпека реальна. Треба взяти сапера, що розуміється на вибухівці тих часів.

А от версія про тисячу осіб, ймовірно, вищих керівників Рейху та їх нащадків, видалася сумнівною. Як можна скільки років прожити в промерзлому підземеллі? Це нереально! Жоден організм такого не витримає. Потрібне пальне, харчі… Можливо, там розгорнуто якесь секретне виробництво, а співробітників таємно завозять вахтовим методом десь раз на кілька місяців? Тоді десь в Південній Америці повинна бути ще одна база… Фантастичні припущення!

Якщо це так, наша експедиція просто зникне! Нас або знищать просто із судном, або візьмуть в полон. Знову таки, почнуться пошуки, дослідження… То що, тягти з собою озброєний взвод спецназу?

Я схиляюся до висновку, що база дійсно існує. І є досить значний шанс її знайти. Скоріш за все, вона безлюдна і законсервована. Можливо, в кінці війни Гітлер щось туди переправив. Сумнівно, що змогли забрати… Шанси на успіх значні.

Ми всі просто захоплені цим сюжетом! Фактично створили розкішну пригодницьку легенду. Існує шанс, що перетворимо легенду в документальну історію. Все може бути… Можливо, за такі дні, за такі розслідування я і люблю реальну оперативну журналістику. Андреналіновий ексклюзив. Що буде завтра – невідомо.

Антарктида біліє на карті загадковою плямою, не поспішаючи відкривати свої таємниці. Десь там, на нульовому меридіані. Земля королеви Мод…